Змішана система комплектування українського війська є вимогою часу

Першого жовтня в Україні стартує черговий призов на армійську службу, який продовжиться до 31 грудня поточного року.

Про його особливості, набір на контрактну службу та соціальні гарантії військовослужбовців – у інтерв’ю з військовим комісаром Носівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Чернігівщини, майором Анатолієм Халімоном.

– Дякую. Й, користуючись нагодою, хочу від щирого серця подякувати усім людям, хто допомагав мені знову стати на ноги, хто був поруч або, навіть перебуваючи на відстані, не давав опускати рук, змушував повірити в себе та власні сили, підтримував коштами на лікування й реабілітацію. Кажуть, друзі пізнаються в біді. У моїй ситуації так і трапилося, що саме завдяки біді я вкотре дізнався, скільки хороших, щирих людей завжди були й залишаються поруч зі мною, вкотре переконався у щирості людських взаємин та зрозумів ціну справжньої дружби…

 – Щось змінилося у специфіці військового комісаріату за час Вашої тривалої відсутності?

– Мабуть, ні. Наразі основним нашим завданням залишається підтримка мобілізаційної готовності регіону, комплектування Збройних Сил, робота з демобілізованими учасниками ООС та ветеранами АТО. Крім того, ведемо облік мобілізаційних ресурсів (люди, техніка), а також займаємося перевіркою військового обліку на підприємствах, незалежно від форм власності, а також здійснюємо виконання багатьох інших оборонних заходів, займаємося організацією прийому громадян на службу за контрактом та готуємо молодь до несення військової служби тощо.

– Яку кількість носівських призовників планується відправити до війська з осіннім набором?

– З весняним призовом лави української армії поповнили двадцять вісім наших земляків, які наразі служать у військових частинах Національної гвардії, десантно­штурмових військах та підрозділах морської піхоти. Натомість восени Збройні Сили України мають поповнити ще двадцять троє земляків. Вакансії для проходження армійської служби все ті ж – недалеко від домівок, у військових підрозділах Києва, Чернігова, Житомира тощо. Ми вже розіслали сто дев’яносто повісток для потенційних призовників про прибуття на призовну дільницю для проходження медичної комісії, утім, відгукнулося поки що – не повірите – тільки дев’ятнадцять.

– Чим можна пояснити таку високу кількість «ухилянтів»?

– Причин дуже багато, починаючи з відносно об’єктивних – навчання у вузах, сімейні обставини, заробітки за кордоном тощо, й до елементарного небажання йти в армію, тим самим змінюючи звичний ритм життя. Особливо це стосується молодих людей, які мають офіційне працевлаштування. А між тим впродовж усієї строкової служби за працівниками, аж до їхнього повернення у трудовий колектив, зберігається середня заробітна плата. Крім того, молодим солдатам відразу ж виплачується одноразова матеріальна допомога та щомісячно – заробітна плата. Після одинадцятимісячного строку перебування у лавах української армії військові можуть перевестися на контракт й отримувати від одинадцяти тисяч гривень заробітної плати. А головне – жодного строковика, й навіть з числа тих, хто уклав перший контракт строком на шість місяців, у складі військових формувань, що беруть участь в Операції Об’єднаних Сил на сході держави, немає.

– Доктрина контрактної армії, яка з’явилася ще за мирних часів – очікувалося, що до 2017 року українська армія повністю стане професійною – з початком російської агресії зазнала суттєвих змін. Тож відтепер маємо строкову військову службу, службу за мобілізацією та службу за контрактом. З мобілізацією зрозуміло, про строкову службу теж говорили, давайте тепер поговоримо про службу за контрактом.

– Міністерство оборони й ми зокрема, активно проводимо агітаційно­роз’яснювальну роботу щодо пошуку кандидатів на військову службу за контрактом на посади рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу. Чому? Бо армії потрібні свідомі воїни, які розуміють свій військовий обов’язок і готові його виконувати. Держава створює належні умови для проходження такої служби, усіляко заохочує громадян стати на захист Вітчизни. Так, зарплата солдат­контрактників вже піднялася до 10 тис. грн, для військових ДШБ та морпіхів – на кілька тисяч більше. Досить високі й «підйомні». Офіцерська зарплата контрактників також піднялася від 14 тис. грн і вище. Для військових ДШБ та морпіхів – ще вище. Знову ж таки, за контрактниками також зберігається робоче місце та зарплата.

Власне, вже ні в кого немає сумніву в правдивості відомого вислову: той, хто не дбає про власну армію, з часом буде годувати чужу. Тож наразі ми запрошуємо на високооплачувану роботу за контрактом до лав ЗСУ осіб з числа рядового, сержантського складу, а також офіцерів, які мають відповідну освіту та є придатними для військової служби. Держава гарантує для них не тільки високі заробітки, а й відповідне кар’єрне зростання та соціальний захист для них та членів їхніх сімей. До речі, наразі на контрактній службі у лавах Збройних Сил України перебувають близько сімдесяти наших земляків…

– Тому на закінчення нашої розмови давайте побажаємо усім їм – і контрактникам, і тим, хто перебуває на строковій службі чи тільки збирається на неї, – міцного здоров’я, легкої служби та швидкого повернення додому. І дякую за розмову.

Розмову записала Катерина Гавриш